Передісторія
Отже початок цієї історії припав на кінець 2018 року. Придбав собі шкіряного гаманця, без всяких масштабних намірів. Випадково знайшов потрібний гортаючи соціальні мережі. Ознайомившись з роботами майстра, не вагаючись зробив замовлення. Пропозиція була чимось новим для мене «індивідуальний ручний пошив шкіряного виробу з персоналізацією». Саме цікавість мабуть була основним аргументом придбати щось особливе, зроблене для мене. Так бувало, що мені часто дарували різні за будовою гаманці але користувався ними не довго. Причина не у якості гаманців чи якого вони бренду, просто не попадався виріб, який поміщав би тільки той мінімум, який мені потрібен.
Отримавши замовлення здивуванню не було меж. Гаманець виглядав шикарно та в той же час манера його пошиття виглядала брутально. Торкатись пальцями шкіри викликало глибоке емоційне задоволення а персоналізація на ньому зробила той гаманець ще приємнішим. Довго не випускав його з рук, постійно розглядав та обмацував.
Одного рутинного дня, після виснажливої роботи поринув у роздуми. Думки з дня у день фактично не мінялись: потрібно якось відволікатись, треба чимось новим зайнятись, переключитись. Думаю кожен час від часу хоче змінити свою буденність.
Роздивляючись придбаний гаманець склалось враження, як то кажуть «геніальність у простоті». Невелика кількість деталей та рівненький ручний шов утворили виріб, який став мені щоденним аксесуаром. Єдине з часом краї стали місцями лахматими і це псувало загальне враження від виробу. Шукаючи рішення, як повернути новий вигляд краям, натрапив на відео у якому чоловік куснем воску натирав краї натуральної шкіри та з кожним разом край робився однорідною площиною з приємним легко матовим ефектом. Мабуть той процес відновлення став початком улюбленої справи.
Створення першого виробу в історії SandrПрогулюючись просторами інтернету натрапив на оголошення з продажу залишків шкіри (клаптики різної форми та розміру), ціна здалась мені прийнятною та вирішив замовити. Намалювавши деталі за розмірами із свого гаманця, взяв гострого ножа та почав вирізати клаптики шкіри потрібної форми. Процес заставив зосередитись та зайняв багато часу, особливо пильно вирізалися округлі лінії, які були верхом кишень під картки та кутові скруглення. Далі у роботу підключив шило з набору голок. Розмічаючи від лінійки кожен отвір на кожній деталі, не зауважив, як швидко проходив час. Коли отвори протиснув шилом, настала пора пришивати менші деталі до основи. Взявши капронову нитку з набору та за підказок дядька у YouTube, почав просовувати голку з ниткою у протиснуті отвори, послідовно та поступово переплітаючи їх. Все збиралось до купки. Процес зшивання був, дуже захопливим та відволікав від буденної рутини. Стібок за стібком малювалась трохи крива але приємна лінія прошивки, клаптики поступово перетворювались у виріб. Досвід з натиранням воском торців теж став у пригоді. Пошитий гаманець ретельно натер воском та почав полірувати бічною стороною пластикової ручки. Це зробило краї однорідною площиною та захищало їх від вологи, як потім виявилось. Звісно цей гаманець не був еталоном якості, рівних торців чи акуратного рівненького шва, але на той момент, я отримав задоволення від цього довгого та заморочливого процесу створення гаманця.
Ось так і з’явився мій перший пошитий шкіряний гаманець, з мінімумом інструменту та потужним бажанням щось зробити. Все більше часу почав виділяти на нове захоплення, знаходити потрібні інструменти та втілювати нові ідеї.
Крок за кроком, публікація за публікацією та з початку 2019 року на пошитих мною виробах появилась відмітка “Sandr”.
P/S. Гаманець на фото є першим на якому було поставлено фірмовий відтиск.